<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Коллекция: монографії, книги</title>
    <link>http://dspace.ddpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1004</link>
    <description>монографії, книги</description>
    <pubDate>Thu, 28 May 2026 06:03:33 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-05-28T06:03:33Z</dc:date>
    <item>
      <title>Краєзнавці Донеччини</title>
      <link>http://dspace.ddpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/168</link>
      <description>Название: Краєзнавці Донеччини
Авторы: Романько, В. І.
Аннотация: У довіднику в алфавітному порядку подаються творчі біографії та основна бібліографія сучасних краєзнавців Донецької області, дійсних членів Національної спілки краєзнавців України станом на 20 грудня 2014 року.&#xD;
Довідник упорядковано з матеріалів, наданих щодо своїх членів головами первинних міських та міськрайонних організацій Донецької регіональної організації НСКУ, а також окремими краєзнавцями в індивідуальному порядку.&#xD;
В окремому розділі наводяться дані про основні відзнаки краєзнавчого характеру, які мають члени Донецької обласної організації НСКУ.&#xD;
Це друге, доповнене й уточнене видання довідника «Краєзнавці Донеччини». Перше вийшло в 2004 році (укладач В.І.Романько) з передмовою голови Всеукраїнської спілки краєзнавців (таку назву мала на той час організація) академіка П.Т.Тронька, яку ми подаємо у цьому виданні.
Описание: Українське краєзнавство, пройшовши нелегкий шлях розвитку, зайняло в сучасному суспільно-політичному житті пріоритетні позиції з духовного вдосконалення, збереження багатовікових культурних традицій, відновлення історичної пам’яті народу, формування національно-свідомих громадян незалежної суверенної держави.&#xD;
У роки незалежності України спостерігається активний потяг до краєзнавчих досліджень. Свідченням цього є Указ Президента України від 23 січня 2001 року „Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні”. Кабінет Міністрів України в зв’язку з Указом прийняв постанову від 10 червня 2002 року „Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року”. Важливу роль у її реалізації має відігравати Всеукраїнська спілка краєзнавців, в чому вбачається визнання її ваги і авторитету, а також того факту, що вона є спадкоємцем і правонаступником всеукраїнських краєзнавчих інституцій ХХ століття.&#xD;
Невід’ємною складовою Всеукраїнської спілки краєзнавців є чисельна армія дослідників та пропагандистів історії Донецької області. Вони стали справжніми подвижниками історико-культурної спадщини свого регіону, багатого на історію, на славні імена людей праці.&#xD;
Автор-упорядник провів велику пошукову та редакторську роботу з тим, щоб даний довідник побачив світ. Це своєчасне та потрібне видання. Сьогоднішнє та наступні покоління повинні знати тих людей, хто зберігає історичну пам’ять про минуле своєї землі, не дає порватися ниточці, яка поєднує сьогодення з нашою багатою минувшиною.&#xD;
Добре ім’я безкорисливого дослідника малої батьківщини повинно бути оточене належною увагою і звучати гордо.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.ddpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/168</guid>
      <dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Валерій Іванович Романько: педагог, краєзнавець, журналіст, письменник</title>
      <link>http://dspace.ddpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/165</link>
      <description>Название: Валерій Іванович Романько: педагог, краєзнавець, журналіст, письменник
Авторы: Романько, В. І.
Аннотация: Відомий педагог, краєзнавець, письменник, журналіст зі Слов’янська Валерій Іванович РОМАНЬКО є автором близько 30-и окремих видань, близько 700 публіцистичних, науково-методичних, краєзнавчих статей у багатьох періодичних виданнях, збірках науково-практичних конференцій.&#xD;
Даний покажчик відображає основні друковані праці В.І.Романька, які виходили окремими виданнями: науково-методичні рекомендації, посібники, літературно-критичні нариси, краєзнавчі довідники, альманахи. Наводиться додаткова інформація: дані про участь у творчих спілках, наукових товариствах, проектах; перелік громадських доручень та відзнак.&#xD;
Бібліографічний покажчик складено станом на 20 січня 2017 року. &#xD;
Видання приурочене до 65-річчя від дня народження В. І.Романька.
Описание: ВАЛЕРІЙ ІВАНОВИЧ РОМАНЬКО&#xD;
педагог, краєзнавець, журналіст, письменник&#xD;
Народився 20 січня 1952 р. в с. Журавка Красноармійського р-ну на Донеччині. У Донецькому держ. університеті здобув вищу філологічну освіту з двох спеціальностей: “філолог, викладач російської мови та літератури” (1974), “вчитель української мови та літератури” (1997).&#xD;
У період з 1974 по 1986 рр. працював учителем та директором у Новотроїцькій СШ Красноармійського р-ну Донеччини. З 1987 – у Слов’янському держ. пед. інституті. Кандидат пед. наук (1992) – тема дисертації «Літературне краєзнавство в системі роботи вчителя-словесника». Вчене звання – доцент.&#xD;
Член Національних Спілок краєзнавців України (1992), журналістів України (1994), письменників України (2005). Член-кореспондент Міжн. академії наук пед. освіти (2004). Член Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка (2005). Відмінник освіти України (2001). Почесний краєзнавець України (1993). Гол. редактор газети „Педагог” у Донбаському держ. педуніверситеті та редактор інформаційного бюлетеня «Краєзнавець Донеччини». Голова правління Донецької обл. організації Нац. Спілки краєзнавців України з 2003 р. Має інші громадські доручення (див. додаткову інформацію).&#xD;
 Лауреат двох всеукр. премій та п’яти регіон. літер.-мист. премій (див. додаткову інформацію). За поданням ректорату Донбаського держ. пед. університету та Донецької ОДА нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України (2016).&#xD;
Його видання неодноразово відмічалися на обл. та всеукр. конкурсах (див. додаткову інформацію). Видання «Література донецького краю» має Гриф Міністерства освіти України як навчальний посібник (лист МОН України №1/11-8808 від 22.09.2010 г.).&#xD;
Автор більше 600 публіц., наук.-попул., метод., наук. статей у газетах, журналах, збірниках, чималої кількості рецензій, передмов до поетичних та прозових творів авторів-земляків, альманахів, краєзн. видань. Видав близько 30-и книг. Повний перелік його публікацій та друкованих матеріалів про нього можна знайти у біобібліографічному покажчику “Валерій Іванович Романько” (2002, 2007, 2012).&#xD;
Учасник багатьох наук.-практ. конференцій у різних містах України. Розпочав видання «Вибрані твори» у 12 томах (видано томи І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ). Дані про В.І.Романька внесені до всеукраїнських довідників „Краєзнавці України”, „Письменники України”. Матеріал про нього розміщений у Вікіпедії.</description>
      <pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.ddpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/165</guid>
      <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Слов’янськ літературний: перша половина ХІХ – початок ХХІ століття</title>
      <link>http://dspace.ddpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/55</link>
      <description>Название: Слов’янськ літературний: перша половина ХІХ – початок ХХІ століття
Авторы: Романько, Валерій Іванович
Аннотация: Видання включає літературні портрети письменників, які народилися у Слов’янську або були його гостями, а також тих земляків-сучасників, хто сказав своє вагоме слово в поезії, прозі, публіцистиці та краєзнавстві. До літературно-критичних нарисів додаються окремі твори, що сприяє більш повному уявленню про конкретного автора.&#xD;
  За основу взято видання автора, яке побачило світ у 2011 році. Але дана книга доповнена новими персоналіями, уточнено ряд фактів.&#xD;
Видання призначене шкільній та студентській молоді, стане в нагоді працівникам освітніх закладів, бібліотекарям, краєзнавцям.
Описание: Особлива сторінка в історії міста Слов’янська – літературний процес. Тож у даному виданні мова піде про Слов’янськ літературний. А він особливо багатий. Це звідси ще з позаминулого століття вилетіла пісня «Дивлюсь я на небо…», автором якої став наш земляк Михайло Петренко. Пізніше слов’янська земля подарувала й інші літературні таланти: у єврейських родинах з’явилися майбутній російськомовний поет Борис Слуцький та український літературознавець Володимир Коряк; у росіянина Юрія Пучкова та місцевої українки Тамари Древаль народився син Володимир, майбутній талановитий російськомовний поет і журналіст; в українських родинах виховувалися майбутні члени спілки письменників України, поети Наталя Кащук та Володимир Міщенко… Рідним містом Слов’янськ став і для талановитих українських поетів із сусіднього Святогірська, членів Національної спілки письменників України – Лідії Колесникової та Анатолія Мироненка.&#xD;
У різні роки Слов’янськ відвідали й письменники з інших міст України: Григорій Сковорода, Микола Островський, Олександр Олесь, Володимир Сосюра, Леонід Вишеславський, Григорій Костюк, Дмитро Павличко та ін., чимало гостей побувало тут з Росії: Антон Чехов, Клавдія Лукашевич, Максим Горький… &#xD;
Активно розвивається літературний рух у Слов’янську сьогодні. Серед наших сучасників – три члени Національної Спілки письменників України: Олександр Яровий, Валерій Романько, Микола Сіробаба; чимало досвідчених майстрів пера: Тетяна Чала, Олександр Дудка, Ніл Бойко, Володимир Півень, Анатолій Федь; заявила про себе талановита молодь: Сергій Горбатенко, Ганна Чорненька, Ганна Кандиба… У місті працює два літературних обєднання: ім. В.Сосюри при Слов’янському педагогічному університеті, та більш давнє – «Світанок», що довгий час діяло при газеті «Комуніст» – «Вісті», а зараз у стінах центральної міської бібліотеки. Свої твори місцеві автори друкують у чисельних газетах, колективних збірках, альманахах «Євшан», «Літера» та «Арт-Плюс», видають свої авторські книги.&#xD;
Чимало талановитих людей народилося і зросло у селах Слов’янського району, у сусідніх Миколаївці та Святогірську. У Святі Гори приїздили такі відомі письменники, як Федір Тютчев, Іван Бунін, Марина Цвєтаєва, Василь Стус, але, на жаль, відомостей про їхнє перебування саме у Слов’янську ми не маємо.&#xD;
…Звичайно, перелік імен талановитих майстрів пера, хто народився у Слов’янську чи його відвідав, далеко не повний. Ми наводимо найбільш відомих з тих, чиї твори часто з’являлися на сторінках періодичних видань, чиї книги виходили частіше всього, хто своїм словом привертав особливу увагу читача. Їхні творчі доробки, що охоплюють найрізноманітніші теми, серед яких наші відомі гості та земляки у художньому чи публіцистичному слові, а часто й у краєзнавчих розшуках та критичних нарисах не могли оминути одну з найулюбленіших тем – тему міста Слов’янська, ближнього Святогір’я та й всього Придінців’я, того, що ми звемо рідним краєм. Вагомими та дорогими для нас залишаються рядки про історичне минуле, про людей та природу північної частини Донеччини.&#xD;
Видання включає в себе творчі досягнення земляків та гостей Слов’янська у широких часових межах – від Михайла Петренка, соратника Шевченка, а сьогодні класика української літератури,  якого на весь світ прославила пісня «Дивлюсь я на небо…», до сучасних поетів та прозаїків Словянщини.</description>
      <pubDate>Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.ddpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/55</guid>
      <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Слов’янськ літературний: перша половина ХІХ – початок ХХІ століття</title>
      <link>http://dspace.ddpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/54</link>
      <description>Название: Слов’янськ літературний: перша половина ХІХ – початок ХХІ століття
Авторы: Романько, Валерій Іванович
Аннотация: Видання включає літературні портрети письменників, які народилися у Слов’янську або були його гостями, а також тих земляків-сучасників, хто сказав своє вагоме слово в поезії, прозі, публіцистиці та краєзнавстві. До літературно-критичних нарисів додаються окремі твори, що сприяє більш повному уявленню про конкретного автора.&#xD;
Видання призначене шкільній та студентській молоді, стане в нагоді працівникам освітніх закладів, бібліотекарям, краєзнавцям.
Описание: Кожне місто, селище чи село мають свої особливості – географічне розташування, вік та назву, архітектурну забудову й людський промисел… А ще обличчям будь-якого населеного пункту є його уродженці – люди, які тут народилися та мешкають, або ж, набравшись на рідній землі сил, вилетіли із батьківської домівки і, проживаючи вже в інших краях-землях, все ж з любов’ю та ностальгією згадують свою малу батьківщину, час від часу повертаючись туди, у свої рідні місця.&#xD;
Особлива сторінка в історії міста Слов’янська – літературний процес. Тож у даному виданні мова піде про Слов’янськ літературний. А він особливо багатий. Це звідси ще з позаминулого століття вилетіла пісня «Дивлюсь я на небо…», автором якої став наш земляк Михайло Петренко. Пізніше слов’янська земля подарувала й інші літературні таланти: у єврейських родинах з’явилися майбутній російськомовний поет Борис Слуцький та український літературознавець Володимир Коряк; у росіянина Юрія Пучкова та місцевої українки Тамари Древаль народився син Володимир, майбутній талановитий російськомовний поет і журналіст; в українських родинах виховувалися майбутні члени спілки письменників України, поети Наталя Кащук та Володимир Міщенко… Рідним містом Слов’янськ став і для талановитих українських поетів із сусіднього Святогірська, членів Національної спілки письменників України – Лідії Колесникової та Анатолія Мироненка.&#xD;
Активно розвивається літературний рух у Слов’янську сьогодні. Серед наших сучасників – три члени Національної Спілки письменників України: Олександр Яровий, Валерій Романько, Микола Сіробаба; чимало досвідчених майстрів пера: Тетяна Чала, Олександр Дудка, Ніл Бойко, Володимир Півень, Анатолій Федь; заявила про себе талановита молодь: Сергій Горбатенко, Ганна Чорненька, Ганна Кандиба… У місті працює два літературних обєднання: ім. В.Сосюри при Слов’янському педагогічному університеті, та більш давнє – «Світанок», що довгий час діяло при газеті «Комуніст» – «Вісті», а зараз у стінах центральної міської бібліотеки. Свої твори місцеві автори друкують у чисельних газетах, колективних збірках, альманахах «Євшан», «Літера» та «Арт-Плюс», видають свої авторські книги.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2011 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.ddpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/54</guid>
      <dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

