Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.ddpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1257
Назва: Алгоритм розпізнавання простих графів колективом агентів
Інші назви: ALGORITHM FOR RECOGNIZING SIMPLE GRAPHS BY A COLLECTIVE OF AGENTS
Автори: Стьопкін, Андрій Вікторович
Турка, Тетяна Вікторівна
Ключові слова: неорієнтовані графи
розпізнавання графів
колектив агентів
складність алгоритму
обхід у глибину
Дата публікації: 2025
Видавництво: Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Бібліографічний опис: Стьопкін, А., & Турка, Т. (2025). Алгоритм розпізнавання простих графів колективом агентів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Фізико-математичні науки, 81(2), 211-216. https://doi.org/10.17721/1812-5409.2025/2.33
Серія/номер: ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Фізико-математичні науки.;Том 81 № 2 (2025)
Короткий огляд (реферат): Нині досить динамічно розвиваються напрямки автоматизації та роботизації різних процесів. Звісно, це стосується і дослідження різноманітних середовищ, де організація роботи людини є складнішою або навіть небезпечнішою, ніж організація роботи в тих самих умовах спеціальних роботизованих систем. Це робить актуальними дослідження, спрямовані на розпізнавання (побудову мапи) невідомих графів мобільними агентами. У представленій роботі запропоновано новий алгоритм розпізнавання скінчених, неорієнтованих графів без петель і кратних ребер за допомогою двох агентів різного типу. Один з агентів – агент-дослідник, що пересувається по графу, зчитує та змінює мітки елементів графа і передає інформацію про свої дії іншому агенту – агенту-експериментатору. Робота агента-дослідника базується на методі обходу графа у глибину. Агент-дослідник має скінчену пам'ять, що не залежить від розмірності графа. Другий агент – це агент-експериментатор, що перебуває поза межами досліджуваного графа. Головним завданням цього агента є побудова представлення досліджуваного графа (у вигляді переліку ребер і вершин) у своїй пам'яті на основі інформації, яку він отримує від агента-дослідника. Агент-експериментатор має скінчену внутрішню пам'ять, що необмежено зростає, розмірність якої залежить від кількості вершин графа над розпізнаванням якого працюють агенти. Також детально розглянуто режими роботи агента-дослідника із зазначенням пріоритетності їхньої активації залежно від навколишніх умов і перелік повідомлень, якими обмінюються агенти у процесі роботи алгоритму. Наведено повний алгоритм роботи агента-експериментатора з обробки отриманих повідомлень, на основі яких і відбувається розпізнавання графа. Виконано аналіз часової, ємнісної, комунікаційної складності побудованого алгоритму та проаналізовано кількість переходів по ребрах, які виконує агент-дослідник під час обходу графа. З'ясовано, що запропонований алгоритм має квадратичні (від кількості вершин досліджуваного графа) часову, ємнісну та комунікаційну складності. Верхню оцінку кількості переходів по ребрах, які здійснює агент-дослідник, оцінено як O(n^2), де n – кількість вершин у графі. Для роботи запропонованого алгоритму розпізнавання графа агенту-досліднику необхідно дві фарби різного кольору й один камінь.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.ddpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1257
ISSN: 2218-2055
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
33_Stopkin_2025_2.pdf532 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.